21 листопада 2016 р. співробітники Житомирського національного університету взяли участь у роботі Круглого столу «Формування лояльності до органічного продукту: споживач, журналіст, виробник, влада», організованого Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» у співпраці з Громадською спілкою «Органічна Україна» в рамках проекту «Зелена зміна», за підтримки Шведського товариства охорони природи.

21 листопада 2016 р. співробітники Житомирського національного університету взяли участь у роботі Круглого столу «Формування лояльності до органічного продукту: споживач, журналіст, виробник, влада», організованого Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» у співпраці з Громадською спілкою «Органічна Україна» в рамках проекту «Зелена зміна», за підтримки Шведського товариства охорони природи.

Ціль заходу: виявити головні питання щодо формування лояльності до органічного продукту. Ми прагнемо до повноцінної дискусії різних точок зору.

Представники споживачів, виробників, влади, сфери торгівлі, громадських організацій, вузів обговорювали питання розвитку органічного ринку України, питання взаємозв’язку та формування взаємної зацікавленості всіх учасників споживчого ланцюга. Було виявлено основні проблеми розвитку та напрями їх вирішення з позиції формування довкілля, просвітницької ролі громадських організацій, об’єднання зусиль людей щодо формування здоров’я населення, зокрема дітей, через поширення сталого способу життя та органічного харчування.

Механізмами вирішення проблем сучасності наразі визначено:

для споживачів

- створення умов для особистого контролю;

- відкритість діяльності виробників;

- надання прозорої об’єктивної та доказової інформації щодо кон’юнктури ринку, його операторів та продукцію;

- формування культури споживання;

- діяльність громад;

- соціальні комунікації;

для виробників

- інформаційна діяльність щодо корисності та безпечності органічної продукції, в тому числі об’єктивна неоплачена статистика, максимальна насиченість фактами, що є підтвердженими відповідними органами;

- створення замкнених циклів виробництва;

- компенсацію витрат на поліпшення земель;

- надання ділянок для виробництва органічної продукції безоплатно;

для держави

- формування реєстрів операторів, органів сертифікації, виробників насіння;

- діяльність учасників ринку за природоподібними технологіями («Найкращий технолог – це Природа») тощо.

Одними з головних причин невдач діяльності на ринку органічної продукції названо зміщення пріоритетів на користь конкурентоспроможності продукції, тоді як базовими, в тому числі для європейських виробників, є відновлення родючості ґрунтів, зокрема за рахунок поширення біорізноманіття та піклування про екологію, та здоров’я населення.

У ході обговорення відмічалася роль молоді як основної цільової аудиторії (модно – споживати органічне, бути здоровим) та вузів, зокрема Житомирського національного агроекологічного університету як базових операторів на ринку створення технологій та засобів для органічного виробництва, навчання фахівців, участі у просвітницькій роботі, сертифікації, популяризації органічних виробників та їх продукції, міжнародній, виставковій, науковій та творчій діяльності, у співпраці з владою в межах державних та регіональних програм розвитку. Відмічено необхідність розвитку сільських територій на виробництво чистої сільськогосподарської продукції як одного з інструментів вирішення демографічної проблеми та проблеми охорони здоров’я. Відмічено лідируючі позиції університету у вивченні та популяризації органічного виробництва та підприємництва на сільських територіях.

На заході оголошено про проведення конкурсу «Органік Медіа Бранч» на найкраще знання законів, правил та особливостей діяльності органічного ринку, в якому можуть брати участь не лише представники мас медіа, але й всі охочі.